Утеплення мінеральною ватою. Вибір і покупка утеплювача

У будівництві приватних будинків зазвичай використовують традиційні теплоізоляційні матеріали – кам’яну вату, скловолокно, а також спінений та екструдований пінополістирол. Якщо ви вирішили купити мінеральну вату, дізнайтеся все про споживчі властивості цього утеплювача.

Мінеральна вата – кращий матеріал для утеплення будинків?

Універсального утеплювача не існує. Кожен з них має свою сферу застосування, в якій він максимально ефективний. Для теплоізоляції скатної покрівлі частіше використовують скловолоконні та базальтові утеплювачі; для фундаменту та інших підземних конструкцій підходить пінополістирол; для зовнішньої теплоізоляції фасадівмінеральна вата та пінополістирол. Порівняння якостей різних утеплювачів показує, що при високій теплоізолюючій здатності і легкій вазі вони відрізняються за більшістю основних параметрів. Утеплювач із мінеральної вати для скатної покрівлі або для фасаду – це два абсолютно різних вироби.

Купуємо утеплювач. Характеристики мінеральної вати

Мінеральна вата – м’який, негорючий, пружний, довговічний, всмоктуючий вологу, паропроникний і звукоізолюючий матеріал. На виробництві жорсткість і міцність мінеральної вати можна збільшити, а водопоглинання, навпаки, зменшити.

Матеріал складається з волокон товщиною 5-15 мікрон і нагадує собою вату. Волокна з’єднують в’яжучими речовинами – фенолформальдегідними смолами, бентонітовими глинами, бітумними або акриловими в’яжучими і т. д.

Різна щільність мінеральної вати, а значить і здатність витримувати навантаження, дозволяє виділити м’які (10-35 кг/м3), напівжорсткі (50-100 кг/м3) і жорсткі (вище 100 кг/м3) різновиди утеплювачів. Вироби поставляються у вигляді плит або матів, згорнутих в рулони.

Утеплювач з мінеральної вати може мати покриття з алюмінієвої фольги, пароізоляційної плівки, склополотна (для вітрозахисту і пароізоляції). Спеціальна шпунтована форма кромок мінераловатного утеплювача запобігає утворенню містків холоду і полегшує монтаж.

При роботі з мінеральною ватою використовують респіратор, рукавички і щільний одяг. За складом мінеральну вату ділять на дві групи – кам’яна (базальтова) вата і скловолокно.

Вибір кам’яної вати. Особливості базальтових утеплювачів

Кам’яну вату роблять з базальтової гірської породи, отримуючи волокна довжиною до 15 мм. Ці утеплювачі мають сірий або коричневий колір і низьку теплопровідність (коефіцієнт теплопровідності λ – 0,032-0,048 Вт/м × K).

Базальтовий утеплювач рекомендовано використовувати, якщо будинок піддається шумовим навантаженням. Завдяки розгалуженим волокнам кам’яна вата дуже добре поглинає звук. Базальтові утеплювачі можуть мати підвищену міцність (на стискання, зрушення, відрив і т. д.). Жорсткі плити без деформацій витримують навантаження до 700 кг/м2. Низька еластичність кам’яної вати оберігає матеріал від усадки і зміни структури впродовж десятків років.

Окрім негорючості і низької теплопровідності базальтова вата відрізняється негігроскопічністю і високою паропроникністю, що дає можливість швидко виводити вологу з утеплювача. Ці властивості дозволяють обирати цей матеріал для організації навісних вентильованих фасадів.

Крім того, базальтовий утеплювач використовують в інших вертикальних, горизонтальних і похилих конструкціях – при утепленні стін «мокрим» методом, утепленні скатних дахів і перекриттів, а також в каркасних будинках.

Ціна скловати менша. У чому ще відмінність скловолокна?

Скловолоконні утеплювачі роблять за технологією, схожою з виготовленням базальтової вати. В якості сировини тут служить кварцовий пісок і скляні відходи. Колір виробів – жовтий, жовто-білий і білий. У порівнянні з кам’яною ватою скловолокно відрізняється розмірами волокон – у нього вони тонші і довші (15-50 мм). Цей матеріал, як і базальтовий утеплювач, відноситься до негорючих, проте скловолокно менш термостійке. Теплопровідність становить λ: 0,032-0,044 Вт/м × K.

Скловолокно дешевше, ніж базальтові утеплювачі, має гарну еластичність, яка забезпечує щільне примикання до нерівних поверхонь. Упаковку скловолоконного утеплювача можна стиснути у декілька разів, що скорочує об’єми при перевезенні і зберіганні. Цей матеріал легший за кам’яну вату і його застосування дозволяє знизити вагу конструкцій. Але при цьому скловолокно ламкіше, і при роботі з ним утворюється більше дрібних часток.

Загальним для обох видів мінеральної вати є негативне ставлення до зайвого зволоження, яке знижує теплоізоляційні якості матеріалу. У конструкції утеплювач слід або повністю ізолювати від вологи, або створити умови для ефективного провітрювання.

Щільність скловолоконних матеріалів нижча, ніж базальтових, і виробники частіше рекомендують скловолокно для конструкцій, в яких на шар утеплювача не діє постійне навантаження. Основні сфери застосування скловолокна – в горизонтальних і похилих конструкціях – утеплення скатних дахів і перекриттів (підлога по лагах). Можливе його застосування в якості технічної теплоізоляції, в каркасних конструкціях і навіть при облаштуванні вентильованих фасадів, а також при утепленні стін «мокрим» методом.

Вибір і покупка утеплювача

Оскільки мінераловатні утеплювачі випускають у вигляді плит і матів, згорнутих в рулони, треба розуміти, який тип теплоізоляції потрібний. Вибір роблять, орієнтуючись на те, чи буде матеріал відчувати навантаження в процесі експлуатації.

Якщо утеплювач відчуває навантаження (наприклад, плаваючі підлоги, «мокрі» фасади і т. д.), рекомендується використовувати утеплювач високої жорсткості у плитах. Якщо шар теплоізоляції не відчуває навантаження (внутрішні перегородки, скатні дахи, підлоги по лагах), можна заощадити за рахунок використання рулонних матеріалів.

Взагалі при виборі будь-якого утеплювача звертають увагу на такі параметри:

  • теплопровідність – чим менше коефіцієнт теплопровідності, тим менше товщина необхідного шару матеріалу;
  • водопоглинання – чим менше показник водопоглинання, тим більша водостійкість;
  • паропроникність – чим нижче показник паропроникності, тим краще теплоізоляційні властивості утеплювача;
  • вогнестійкість – чим вище вогнестійкість утеплювача, тим вище пожежобезпека об’єкту;
  • довговічність – термін служби сучасних утеплювачів повинен складати мінімум 15 років, а краще – 25 років і більше;
  • питома вага – чим менше вага матеріалу, тим дешевше монтаж і транспортування утеплювача;
  • екологічність – матеріал повинен мати сертифікати, що регламентують його використання.