Кладка стін з газобетону. Все що потрібно знати

Хоча газобетон має ряд переваг в плані легкості і швидкості укладання в порівнянні з іншими будівельними матеріалами, його використання вимагає спеціальних знань.

Збільшений розмір і невелика вага блоків серйозно скорочують трудовитрати і час виконання робіт з газобетоном. Каменяр виконує менше дій під час укладання, а щоб піднести і підняти матеріали, не потрібно залучати додаткову техніку. Наприклад, блок розміром 20 × 25 × 60 см важить близько 18 кг і замінює собою 15-20 цеглин вагою до 80 кг. Використання газобетону дозволяє спростити і прискорити виконання робіт приблизно в 4 рази в порівнянні з цеглою. Одній людині, щоб звести 1 м2 газобетонної стіни, достатньо витратити всього 15-20 хвилин. При цьому окремі блоки можна розрізати за допомогою пилки.

Наявність системи «паз-гребінь» і тонкошаровий розчин дозволяють мінімізувати витрати і кількість нанесень клейової суміші. Точність геометричних розмірів блоків дає можливість зводити практично монолітні стіни, які не треба вирівнювати за допомогою шпаклівки. А для перемичок зручно використовувати спеціальні U-подібні блоки. Однак при використанні газобетонних блоків є і деякі специфічні тонкощі, які потрібно враховувати під час кладки.

Облаштування фундаменту і армування

Під час виконання робіт з газобетоном потрібно розуміти, що блоки мають високе водопоглинання, і в результаті регулярного зволоження втрачають свої теплоізоляційні якості. Тому матеріал під час укладання і зберігання потрібно захищати від атмосферних впливів. Крім того, критично необхідно виконати роботи з гідроізоляції нижнього ряду кладки. Перший ряд слід виконувати на цементний, а не на клейовий розчин. А фундамент – краще вивести на висоту 50 см і укласти на нього горизонтальну гідроізоляцію. Товщина цементного розчину, на який укладається нижній ряд кладки, повинна бути не менше 2 см, що дозволить нівелювати нерівності фундаменту.

Інша особливість газобетону – невисока міцність на вигин, яка може призвести до тріщин в результаті нерівномірної осадки фундаменту. Для будівництва споруд з газобетону найкраще підходить фундамент у вигляді армованої залізобетонної плити. На стрічковий фундамент і ростверк (пальову конструкцію) по периметру укладають монолітний залізобетонний обв’язувальний пояс.

Міжповерхові перекриття теж краще спирати на обв’язувальний армований пояс по периметру будівлі. Для цього використовують арматуру діаметром 8 мм, покладену в штроби. Також обов’язковому армуванню підлягають підвіконні зони, дверні отвори і інші критичні місця. Армування збільшує міцність кладки на вигин і оберігає від виникнення тріщин. Містки холоду, які з’являються в результаті армування, слід утеплювати.

Технологія кладки блоків

Укладання газобетону краще робити при температурі +5…+25 °С. Взимку потрібно застосовувати клейову суміш з протиморозними домішками. Використання при кладці звичайного цементного розчину, шар якого перевищує рекомендовану для газобетону товщину в 2-3 мм, призводить до утворення в стіні суцільної сітки містків холоду, які нівелюють теплоізоляційні переваги матеріалу. Забезпечити одночасну надійність кладки і теплоізоляцію можуть тонкошарові клейові розчини, які мінімальним шаром наносять на майже ідеально рівну поверхню блоків.

Для 1 м3 кладки потрібно всього 25 кг клею, тоді як компонентів для цементно-піщаного розчину потрібно близько 150 кг. При цьому в разі використання блоків, які з’єднуються за системою «паз-гребінь», на вертикальні шви клей взагалі не наноситься. При використанні ж непрофільованих блоків клейовою сумішшю заповнюють і горизонтальні, і вертикальні шви.

Під час кладки положення блоків контролюють за допомогою рівня, а рихтування виконують гумовим молотком. Блоки потрібно укладати з перев’язкою: стиковий шов повинен бути не менше ніж на 10 см від стикового шва нижнього ряду. Нерівності затирають за допомогою терки.

Обробка стін

Зовнішню обробку стін з газобетону виконують, швидше, з естетичних міркувань. У вирівнюванні стін за допомогою шпаклівки немає необхідності, достатньо нанести тонкий шар фінішної «дихаючої» фарби або паропроникаючої штукатурки. При облицюванні обов’язково використовують матеріали, які не перешкоджають випаровуванню вологи з поверхні газобетону, інакше матеріал втратить теплоізоляційні властивості. Крім того слід забезпечити захист стін від потрапляння води за допомогою звисів покрівлі і карнизів. При облицюванні цеглою залишають вентильований прошарок в 30-40 мм. Також добре використовувати навісні вентильовані фасади (сайдинг, вагонку). Внутрішні стіни з газобетону (на кухні та у ванній) теж вимагають захисту від вологи, в іншому їх обробка забезпечується звичайними способами.